1. Словник української мови у 20 томах

паровичок

ПАРОВИЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до парови́к.

Засперечався [Бовдюг] із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика. Зодяг сірячину стару, поклав на плече скруток соломи, вперся ногами .. – і зачмихав благенький паровичок, скорився (Григорій Тютюнник);

– Давай, – махнув рукавичкою Григорій Григорович молодший, і паровичок рушив, корячись його хазяйській руці (Ю. Яновський);

День і ніч мріяв про той час, коли сяде за кермо трактора або, як ось каже Листопад, підігріє соломою паровички та запустить емку (Микола Чернявський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паровичок — паровичо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паровичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до паровик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паровичок — ПАРОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до парови́к. Засперечався [Бовдюг] із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика. Зодяг сірячину стару, поклав на плече скруток соломи, вперся ногами.. — і зачмихав благенький паровичок, скорився (Тют. Словник української мови в 11 томах