парокінка
ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм.
Підвода, запряжена парою коней.
– Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (І. Франко);
Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях .. шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парокінка — парокі́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- парокінка — ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм. Підвода, запряжена парою коней. — Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (Фр. Словник української мови в 11 томах