парокінка

ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм. Підвода, запряжена парою коней.

— Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (Фр., III, 1950, 144);

Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях.. шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу (Довж., І, 1958, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парокінка — парокі́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. парокінка — ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм. Підвода, запряжена парою коней. – Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (І. Франко); Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях .. Словник української мови у 20 томах