1. Словник української мови у 20 томах

партикулярний

ПАРТИКУЛЯ́РНИЙ, а, е, заст.

1. Приватний, неофіційний.

Партикулярний лист; Партикулярна друкарня.

2. Цивільний (про одяг).

Йшла [панночка] в парі з чоловіком похилого віку, в партикулярному одязі і в пенсне (П. Кочура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партикулярний — партикуля́рний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. партикулярний — -а, -е, заст. 1》 Приватний, неофіційний. Партикулярний лист. Партикулярна друкарня. 2》 Цивільний (про одяг). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. партикулярний — Окремішній, окремий, приватний, неофіційний Словник чужослів Павло Штепа
  4. партикулярний — партикуля́рний (лат. particularis – окремий, від particula – частина, частка) 1. Приватний, той що не перебуває на державній службі. 2. Цивільний, не формений. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. партикулярний — Партикуля́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. партикулярний — ПАРТИКУЛЯ́РНИЙ, а, е, заст. 1. Приватний, неофіційний. Партикулярний лист; Партикулярна друкарня. 2. Цивільний (про одяг). Йшла [панночка] в парі з чоловіком похилого віку, в партикулярному одязі і в пенсне (Кочура, Зол. грамота, 1960, 195). Словник української мови в 11 томах