1. Словник української мови у 20 томах

партикуляризм

ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст.

Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі.

Таким чином, місництво чи регіональний партикуляризм, руйнуючи зацентралізовані і бюрократизовані управлінські зв'язки, .. працює в кінцевому підсумку на національну інтеграцію (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партикуляризм — Партикуляри́зм: — окремішність, відокремленість [54] — В розумінні: національного розвитку чи національних особливостей окремих слов'янських народів [XVIII] Кочубинський бачить у ній нездоровий і у многому шкідливий романтизм, реакцію проти іншої... Словник з творів Івана Франка
  2. партикуляризм — партикуляри́зм іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. партикуляризм — -у, ч., політ. 1》 заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. партикуляризм — партикуляри́зм (від лат. particularis – окремий, частковий) прагнення окремих частин, областей буржуазної держави до якомога більшої незалежності від центру, до недоторканності місцевих прав, привілеїв. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. партикуляризм — Партикуляри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. партикуляризм — ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі. Словник української мови в 11 томах