партикуляризм

партикуляри́зм

-у, ч., політ.

1》 заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі.

2》 Орієнтація культури чи об'єднання людей, які використовують в оцінюванні дій внутрішні щодо групи цінності та критерії, а не ті, що застосовуються до людей універсально.

3》 Політична роз'єднаність, розпорошеність.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

партикуляризм — Партикуляри́зм: — окремішність, відокремленість [54] — В розумінні: національного розвитку чи національних особливостей окремих слов'янських народів [XVIII] Кочубинський бачить у ній нездоровий і у многому шкідливий романтизм, реакцію проти іншої... Словник з творів Івана Франка
партикуляризм — партикуляри́зм іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
партикуляризм — ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі. Словник української мови у 20 томах
партикуляризм — партикуляри́зм (від лат. particularis – окремий, частковий) прагнення окремих частин, областей буржуазної держави до якомога більшої незалежності від центру, до недоторканності місцевих прав, привілеїв. Словник іншомовних слів Мельничука
партикуляризм — Партикуляри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
партикуляризм — ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі. Словник української мови в 11 томах