1. Орфографічний словник української мови

партикуляризм

партикуляри́зм

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партикуляризм — Партикуляри́зм: — окремішність, відокремленість [54] — В розумінні: національного розвитку чи національних особливостей окремих слов'янських народів [XVIII] Кочубинський бачить у ній нездоровий і у многому шкідливий романтизм, реакцію проти іншої... Словник з творів Івана Франка
  2. партикуляризм — -у, ч., політ. 1》 заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. партикуляризм — ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі. Словник української мови у 20 томах
  4. партикуляризм — партикуляри́зм (від лат. particularis – окремий, частковий) прагнення окремих частин, областей буржуазної держави до якомога більшої незалежності від центру, до недоторканності місцевих прав, привілеїв. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. партикуляризм — Партикуляри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. партикуляризм — ПАРТИКУЛЯРИ́ЗМ, у, ч., політ., заст. Прагнення окремих частин держави до відособлення, до недоторканності місцевих, приватних прав, привілеїв на шкоду загальнодержавній справі. Словник української мови в 11 томах