партита
ПАРТИ́ТА, и, ж.
В музиці XVII – XVIII ст. вид органних варіацій на хоральну мелодію, а також різновид сюїти.
Партита зустрічається і в сучасній музиці (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- партита — -и, ж. В музиці 17-18 ст. вид органних варіацій на хоральну мелодію, а також різновид сюїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- партита — (від іт. partire — поділяти на частини) — 1. В XVI — XVII ст. — одна з назв варіаційного циклу (Д.Фрескобальді, К.Джезуальдо). 2. В XVII — XVIII ст. танцювальна сюїта. Зразки П. — у Й.С.Баха, Г.Ф.Генделя, Й.Кунау та ін. Словник-довідник музичних термінів