партитура
ПАРТИТУ́РА, и, ж.
Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю).
Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (з наук. літ.);
– Певне, опера трохи затяглася. Кажуть же, новий склад виконавців, незавчені партитури (Іван Ле);
// Нотна книга із записом усіх партій такого твору.
Із специфічно диригентських дисциплін слід назвати такі: тактування, читання партитури (з навч. літ.);
Тільки прибув він [учитель] у село, повиймав та порозкладав у своїй квартирі книжки, камертони та всякі партитури – зразу закипіла робота (С. Васильченко);
* У порівн. Ніхто з цих режисерів і на гадці не має виховати в собі талановитого дириґента, який володів би абсолютним слухом Високої культури, що зобов'язує вчитуватися в літературний твір і вивчати його, як партитуру, за покликанням своїм повинен би чути кожен солюючий інструмент, кожну оркестрову групу, кожну паузу насиченої мовної фактури (з наук.-попул. літ.);
// Програма яких-небудь дій виконавця у драматичному спектаклі.
Можна було б скласти цілу партитуру пластичних виразів найрізноманітнішої гами почуттів у різних ролях Саксаганського (з мемуарної літ.).
Значення в інших словниках
- партитура — партиту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- партитура — [партиетура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- партитура — -и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). || Нотна книга із записом усіх партій такого твору. || Програма яких-небудь дій виконавця у драматичному спектаклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- партитура — (від іт. partitura — поділ, розподіл) — система роздільного запису на кількох нотоносцях, розташованих колонкою і поділених спільними тактовими рисками, всіх голосів багатоголосного твору для виконання ансамблем, оркестром або хором певного складу. Словник-довідник музичних термінів
- партитура — партиту́ра (італ. partitura, букв. – розділ, розподіл) зведений нотний запис ансамблевої музики для оркестру, хору. Словник іншомовних слів Мельничука
- партитура — Запис багатоголосого музичного твору, який містить усі інструментальні та вокальні (т.зв. голоси) партії, розташовані в певному порядку одна над другою; переважно використовується диригентом. Універсальний словник-енциклопедія
- партитура — Партиту́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- партитура — ПАРТИТУ́РА, и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (Нар. творч. та етн. Словник української мови в 11 томах