партитура

ПАРТИТУ́РА, и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю).

Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (Нар. творч. та етн., 3, 1961, 92);

— Певне, опера трохи затяглася. Кажуть же, новий склад виконавців, незавчені партитури (Ле, В снопі.., 1960, 123);

// Нотна книга із записом усіх партій такого твору.

Із специфічно диригентських дисциплін слід назвати такі: тактування, читання партитури (Осн.. диригув., 1960, 4);

Тільки прибув він [учитель] у село, повиймав та порозкладав у своїй квартирі книжки, камертони та всякі партитури — зразу закипіла робота (Вас., І, 1959 135);

// Програма яких-небудь дій виконавця у драматичному спектаклі.

Можна було б скласти цілу партитуру пластичних виразів найрізноманітнішої гами почуттів у різних ролях Саксаганського (Минуле укр. театру, 1953, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. партитура — партиту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. партитура — [партиетура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  3. партитура — -и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). || Нотна книга із записом усіх партій такого твору. || Програма яких-небудь дій виконавця у драматичному спектаклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. партитура — (від іт. partitura — поділ, розподіл) — система роздільного запису на кількох нотоносцях, розташованих колонкою і поділених спільними тактовими рисками, всіх голосів багатоголосного твору для виконання ансамблем, оркестром або хором певного складу. Словник-довідник музичних термінів
  5. партитура — ПАРТИТУ́РА, и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (з наук. літ.); – Певне, опера трохи затяглася. Словник української мови у 20 томах
  6. партитура — партиту́ра (італ. partitura, букв. – розділ, розподіл) зведений нотний запис ансамблевої музики для оркестру, хору. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. партитура — Запис багатоголосого музичного твору, який містить усі інструментальні та вокальні (т.зв. голоси) партії, розташовані в певному порядку одна над другою; переважно використовується диригентом. Універсальний словник-енциклопедія
  8. партитура — Партиту́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)