партитура
Запис багатоголосого музичного твору, який містить усі інструментальні та вокальні (т.зв. голоси) партії, розташовані в певному порядку одна над другою; переважно використовується диригентом.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- партитура — партиту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- партитура — [партиетура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- партитура — -и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). || Нотна книга із записом усіх партій такого твору. || Програма яких-небудь дій виконавця у драматичному спектаклі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- партитура — (від іт. partitura — поділ, розподіл) — система роздільного запису на кількох нотоносцях, розташованих колонкою і поділених спільними тактовими рисками, всіх голосів багатоголосного твору для виконання ансамблем, оркестром або хором певного складу. Словник-довідник музичних термінів
- партитура — ПАРТИТУ́РА, и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (з наук. літ.); – Певне, опера трохи затяглася. Словник української мови у 20 томах
- партитура — партиту́ра (італ. partitura, букв. – розділ, розподіл) зведений нотний запис ансамблевої музики для оркестру, хору. Словник іншомовних слів Мельничука
- партитура — Партиту́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- партитура — ПАРТИТУ́РА, и, ж. Сукупність партій багатоголосного музичного твору (для оркестру, хору або ансамблю). Чим більше співаків і краща їх зіспіваність, тим повніше, багатоманітніше розквітчана хорова партитура (Нар. творч. та етн. Словник української мови в 11 томах