1. Словник української мови у 20 томах

паршивець

ПАРШИ́ВЕЦЬ, вця, ч., лайл.

Погана, гидка людина.

Я тобі, паршивцю, скільки раз казав: не смій з панами водитися (В. Винниченко);

– Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! – одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паршивець — парши́вець іменник чоловічого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  2. паршивець — -вця, ч., лайл. Погана, гидка людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паршивець — Шолудько, шолудивець, пархач Словник чужослів Павло Штепа
  4. паршивець — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  5. паршивець — ПАРШИ́ВЕЦЬ, вця, ч., лайл. Погана, гидка людина. — Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! — одним краєм прикусив зуби Созоненко (Стельмах, II, 1962, 341). Словник української мови в 11 томах