1. Словник української мови у 20 томах

паршивий

ПАРШИ́ВИЙ, а, е.

1. Хворий на парші; шолудивий.

Нате й мій гріш, та купите дьогтю, бо і у мене паршива голова (Номис);

[Єпископ:] Я стерпів образу і ви стерпіть за мене, я благаю. Одна вівця паршива хай не губить заразою отари усієї (Леся Українка).

2. перен., розм. Дуже поганий, гидкий, паскудний.

Я твоїй паршивій картопляній ляльці голову зверну (Грицько Григоренко);

Полковник промовчав, із ним промовчали всі ветерани, що шукали смерті на полі бою, а не на якійсь паршивій вулиці (Ю. Яновський);

// лайл. Огидний, бридкий (про людину).

– Чому ти раніш за це не думав, сопляк ти паршивий? – злісно, з презирством промовила Рахіль, блиснувши на сина сердитими очима (С. Васильченко);

– Юрку! – гукнула мама. – Де ти, паршивий хлопчисько! Іди зараз же сюди! (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паршивий — парши́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. паршивий — ПАРХАТИЙ; (- вівцю) замотоличений; (вигляд) ПАСКУДНИЙ; (хто) ГИДКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. паршивий — див. поганий Словник синонімів Вусика
  4. паршивий — -а, -е. 1》 Хворий на парші; шолудивий. 2》 перен., розм. Дуже поганий, гидкий, паскудний. || лайл. Огидний, бридкий (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паршивий — Шолудивий, пархатий, чухрій Словник чужослів Павло Штепа
  6. паршивий — НЕГІ́ДНИЙ (який здатний на ганебні вчинки, якому властиві негативні моральні якості і т. ін.; ужив., зокрема, як лайливе слово при звертанні тощо), ПОГА́НИЙ, ПРЕПОГА́НИЙ підсил., НЕПОДО́БНИЙ рідше, БРИДКИ́Й підсил., ГИДКИ́Й підсил., МЕРЗЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. паршивий — Парши́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. паршивий — ПАРШИ́ВИЙ, а, е. 1. Хворий на парші; шолудивий. Нате й мій гріш, та купите дьогтю, бо і у мене паршива голова (Номис, 1864, № 6436); [Єпископ:] Я стерпів образу і ви стерпіть за мене, я благаю. Одна вівця паршива хай не губить заразою отари усієї (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. паршивий — Паршивий, -а, -е 1) = пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264. 2) Плохой, скверный. Словник української мови Грінченка