паршиво
ПАРШИ́ВО, розм.
Присл. до парши́вий 2.
– А все ж паршиво зробив, що взяв дитину – чистий клопіт... (М. Коцюбинський);
– От як паршиво виходить! – з гіркотою шепочу я (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паршиво — парши́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- паршиво — розм. Присл. до паршивий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- паршиво — ПАРШИ́ВО, розм. Присл. до парши́вий 2. — А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Коцюб., І, 1955, 440). Словник української мови в 11 томах