1. Словник української мови в 11 томах

паршиво

ПАРШИ́ВО, розм. Присл. до парши́вий 2.

— А все ж паршиво зробив, що взяв дитину — чистий клопіт... (Коцюб., І, 1955, 440).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паршиво — парши́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. паршиво — розм. Присл. до паршивий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паршиво — ПАРШИ́ВО, розм. Присл. до парши́вий 2. – А все ж паршиво зробив, що взяв дитину – чистий клопіт... (М. Коцюбинський); – От як паршиво виходить! – з гіркотою шепочу я (В. Нестайко). Словник української мови у 20 томах