паска

ПА́СКА, и, ж.

1. (з великої літери), рел.-церк., розм. Те саме, що вели́кдень.

У широких пробоях тих бійниць тирчали [стирчали] горлаті жерла пушок, з котрих у великі свята, от як на різдво або на паску, стріляли (Панас Мирний);

Чи це покоління давніші, які не знали Паски і не вміли цих пісень (М. Грушевський);

Забув, якого року, навесні, напередодні паски, повідь случилась така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба не знали (О. Довженко).

2. (з малої літери). Солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до великодня.

Газдиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючися гнати від себе всяку злість і нечисть (Г. Хоткевич);

З пухкої жовтої середини паски, печеної, видно, на молоці та крашанках, блищав кінчиком золотий ланцюжок (О. Гончар);

* У порівн. А гетьманова сходила, як паска, і запах дріжджів кидав його в дріж (Л. Костенко).

◇ (1) [І] до кита́йської Па́ски, ірон. – ніколи.

– З цією роботою їм удвох не справитися і до китайської Паски (Сл. Ужченків);

(2) [І] па́ски́ не посвя́тяться без кого – ніщо не обійдеться без когось.

[Голос:] І сюди вскочила [Парасковія]! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться (М. Куліш);

Як сірко́ па́скою див. сірко́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Паска — Па́ска іменник жіночого роду Великдень розм. Орфографічний словник української мови
  2. паска — Солодкий здобний білий хліб, який освячують у свято Воскресіння Христового Словник церковно-обрядової термінології
  3. паска — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. паска — -и, ж. Солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до Великодня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Паска — Па́ска церк. Великдень; Пасха (м, ср, ст): На Паску загостимо до вас (Авторка)||Великдень Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. паска — Дочекався гречаної паски. Діждався великої нужди. Пасха, це великодний хліб з пшеничної муки. Паска ще в колосі. Пшеииця не жата, ще на пни. Хлібороби їли звичайно хліб житній, лише на Різдво і Великдень пшеничний, тому пшеницю звали пасхою. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. паска — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  8. паска — як сірко́ па́скою, зі сл. поживи́тися. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (поживитися). Пожививсь, як Сірко паскою (Укр.. присл.). Фразеологічний словник української мови
  9. Паска — ВЕЛИ́КДЕНЬ (християнське весняне свято, присвячене воскресінню засновника християнства — Ісуса Христа), ПА́СКА (ПА́СХА) розм. От і піст минає, Великдень незабаром (Панас Мирний); Навесні, напередодні Паски, повідь случилась (О. Словник синонімів української мови
  10. паска — ПА́СКА, и, ж. 1. Солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до великодня. Газдиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючися гнати від себе всяку злість і нечисть (Хотк. Словник української мови в 11 томах
  11. паска — Паска, -ки ж. Пасхальный хлѣбъ, куличъ, баба. Коли не прийду до церкви, то все паску святять. Ном. № 168. Словник української мови Грінченка