1. Словник української мови в 11 томах

паска

ПА́СКА, и, ж.

1. Солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до великодня.

Газдиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючися гнати від себе всяку злість і нечисть (Хотк., II, 1966, 37);

З пухкої жовтої середини паски, печеної, видно, на молоці та крашанках, блищав кінчиком золотий ланцюжок (Гончар, II, 1959, 73).

2. церк.,розм. Те саме, що вели́кдень.

У широких пробоях тих бійниць тирчали [стирчали] горлаті жерла пушок, з котрих у великі свята, от як на різдво або на паску, стріляли (Мирний, IV, 1955, 15);

Забув, якого року, навесні, напередодні паски, повідь случилась така, якої ніхто, ані дід наш, ні дідова баба не знали (Довж., Зач. Десна, 1957, 483).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Паска — Па́ска іменник жіночого роду Великдень розм. Орфографічний словник української мови
  2. паска — Солодкий здобний білий хліб, який освячують у свято Воскресіння Христового Словник церковно-обрядової термінології
  3. паска — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. паска — -и, ж. Солодкий здобний високий білий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до Великодня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паска — ПА́СКА, и, ж. 1. (з великої літери), рел.-церк., розм. Те саме, що вели́кдень. У широких пробоях тих бійниць тирчали [стирчали] горлаті жерла пушок, з котрих у великі свята, от як на різдво або на паску, стріляли (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  6. Паска — Па́ска церк. Великдень; Пасха (м, ср, ст): На Паску загостимо до вас (Авторка)||Великдень Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. паска — Дочекався гречаної паски. Діждався великої нужди. Пасха, це великодний хліб з пшеничної муки. Паска ще в колосі. Пшеииця не жата, ще на пни. Хлібороби їли звичайно хліб житній, лише на Різдво і Великдень пшеничний, тому пшеницю звали пасхою. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. паска — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  9. паска — як сірко́ па́скою, зі сл. поживи́тися. Уживається для вираження повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не (поживитися). Пожививсь, як Сірко паскою (Укр.. присл.). Фразеологічний словник української мови
  10. Паска — ВЕЛИ́КДЕНЬ (християнське весняне свято, присвячене воскресінню засновника християнства — Ісуса Христа), ПА́СКА (ПА́СХА) розм. От і піст минає, Великдень незабаром (Панас Мирний); Навесні, напередодні Паски, повідь случилась (О. Словник синонімів української мови
  11. паска — Паска, -ки ж. Пасхальный хлѣбъ, куличъ, баба. Коли не прийду до церкви, то все паску святять. Ном. № 168. Словник української мови Грінченка