1. Словник української мови у 20 томах

пасквілянт

ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч.

Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля.

В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко);

// Особа, яка поширює наклепницькі, ганебні вигадки про когось, щось.

Образа пасквілянта.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасквілянт — пасквіля́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пасквілянт — -а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. || Особа, яка поширює наклепницькі, ганебні вигадки про когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пасквілянт — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. Словник синонімів української мови
  4. пасквілянт — Пасквіля́нт, -та; -ля́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (Фр. Словник української мови в 11 томах