1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пасквілянт

пасквіля́нт

-а, ч.

Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля.

|| Особа, яка поширює наклепницькі, ганебні вигадки про когось, щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасквілянт — пасквіля́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Словник української мови у 20 томах
  3. пасквілянт — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. Словник синонімів української мови
  4. пасквілянт — Пасквіля́нт, -та; -ля́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (Фр. Словник української мови в 11 томах