1. Словник української мови у 20 томах

пасмужка

ПА́СМУЖКА, и, ж.

Зменш. до па́смуга.

Й осей нікчемний хрестик на зотлілому від поту пасмужку сириці видався Гатилові таким коштовним подарунком, якого не піднесе йому до весілля жодний князь його неосяжної землі й жоден великий і малий болярин [боярин] (І. Білик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пасмужка — па́смужка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пасмужка — -и, ж. Зменш. до пасмуга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пасмужка — Па́смужка, -жки, -жці; -жки, -жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пасмужка — ПА́СМУЖКА, и, ж. Зменш. до па́смуга. Словник української мови в 11 томах