паспортизація

ПАСПОРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Введення системи паспортів, постачання паспортами, заміна паспортів.

Паспортизація населення.

2. Складання паспортів (у 2 знач.) на що-небудь.

Протягом 1963–1964 років проведено велику роботу з реєстрації і паспортизації 23 319 пам'яток історії, археології і мистецтва (з публіц. літ.);

Паспортизація робочих місць.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паспортизація — паспортиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паспортизація — -ї, ж. 1》 Введення системи паспортів, постачання паспортами. Паспортизація населення. 2》 Складання паспортів (у 2 знач.) на що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паспортизація — ПАСПОРТИЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Введення системи паспортів, постачання паспортами. Паспортизація населення. 2. Складання паспортів (у 2 знач.) на що-небудь. Словник української мови в 11 томах