1. Словник української мови у 20 томах

патагонці

ПАТАГО́НЦІ, ів, мн. (одн. патаго́нець, нця, ч.; патаго́нка, и, ж.).

Спільна назва групи індійських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентини (пампу й Патагонію).

До числа народів, які відрізняються своїм високим ростом, належать патагонці (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патагонці — -ів, мн. (одн. патагонець, -нця, ч.; патагонка, -и, ж.). Спільна назва групи індіанських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентини (пампу й Патагонію). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. патагонці — ПАТАГО́НЦІ, ів, мн. (одн. патаго́нець, нця, ч.; патаго́нка, и, ж.). Спільна назва групи індійських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентіни (пампу й Патагонію). До числа народів, які відрізняються своїм високим ростом, належать патагонці (Веч. Київ, 11.І 1957, 4). Словник української мови в 11 томах