патагонці
ПАТАГО́НЦІ, ів, мн. (одн. патаго́нець, нця, ч.; патаго́нка, и, ж.). Спільна назва групи індійських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентіни (пампу й Патагонію).
До числа народів, які відрізняються своїм високим ростом, належать патагонці (Веч. Київ, 11.І 1957, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патагонці — -ів, мн. (одн. патагонець, -нця, ч.; патагонка, -и, ж.). Спільна назва групи індіанських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентини (пампу й Патагонію). Великий тлумачний словник сучасної мови
- патагонці — ПАТАГО́НЦІ, ів, мн. (одн. патаго́нець, нця, ч.; патаго́нка, и, ж.). Спільна назва групи індійських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентини (пампу й Патагонію). До числа народів, які відрізняються своїм високим ростом, належать патагонці (з газ.). Словник української мови у 20 томах