1. Словник української мови у 20 томах

патримоній

ПАТРИМО́НІЙ, ю, ч., спец.

Майно, що перейшло у спадщину від батька.

Тип ранньої руської державності можна узагальнено визначити як патримонію, тобто політичний устрій, за якого влада пануючої династії і підпорядкована їй територія вважались нерозривно поєднаними: право на владу мав кожний член панівного дому, а після смерті чергового володаря територія розподілялась між його синами як співучасниками владарювання (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патримоній — патримо́ній іменник чоловічого роду майно, що перейшло у спадщину від батька Орфографічний словник української мови
  2. патримоній — -ю, ч., спец. Майно, що перейшло у спадщину від батька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патримоній — патримо́ній, патримо́ніум (лат. patrimonium – спадщина, маєтність) у Стародавньому Римі спадкове, родове майно, пізніше особисте майно імператорів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. патримоній — СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА, ПРА́ДІДИЗНА заст., ПРА́ДІДІВЩИНА заст., О́ТЧИНА (ОТЧИ́ЗНА) заст., ВІТЦІ́ВЩИНА діал. Словник синонімів української мови
  5. патримоній — ПАТРИМО́НІЙ, ю, ч., спец. Майно, що перейшло у спадщину від батька. Словник української мови в 11 томах