патримоній
СПА́ДЩИНА (майно і т. ін., що переходить від його власника до іншого), СПА́ДОК, НАЩА́ДОК розм.; БА́ТЬКІВЩИНА, МАТЕРИ́ЗНА, ДІДІВЩИНА, ДІДИ́ЗНА, БАБИ́ЗНА, ПРА́ДІДИЗНА заст., ПРА́ДІДІВЩИНА заст., О́ТЧИНА (ОТЧИ́ЗНА) заст., ВІТЦІ́ВЩИНА діал. (спадщина від батьків і конкретно — від батька, матері, діда, баби і т. ін.); ПРЕ́ДКІВЩИНА, ПАТРИМО́НІЙ книжн., ПАТРИМО́НІУМ книжн. Коли три сини старійшини Анта ділили між собою спадщину, середульший син Сварг недаремно взяв собі всяку кузнь (С. Скляренко); По смерті батька Макар став повновладним хазяїном хутора і всіх багатств, що перейшли йому в спадок (П. Кочура); (Демко:) Один змалку працює, у праці і помира, і дітям в нащадок зоставля одну тільки гірку працю (М. Кропивницький); (Золотницький:) Яким згинув... Його батьківщина й материзна тепер у мене, — це більша частина нашого маєтку (Б. Грінченко); Оця десятина землі.. дісталась йому від батька. То була дідизна, прадідизна, може (М. Коцюбинський); Василько схопився з місця: — Не треба, Даниле, не хочу я сам. Будемо разом.. Хай буде наша отчина спільна (А. Хижняк); Кидають отчизну і свою дідизну: свої пасіки й левади (Словник Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- патримоній — патримо́ній іменник чоловічого роду майно, що перейшло у спадщину від батька Орфографічний словник української мови
- патримоній — -ю, ч., спец. Майно, що перейшло у спадщину від батька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патримоній — ПАТРИМО́НІЙ, ю, ч., спец. Майно, що перейшло у спадщину від батька. Тип ранньої руської державності можна узагальнено визначити як патримонію, тобто політичний устрій... Словник української мови у 20 томах
- патримоній — патримо́ній, патримо́ніум (лат. patrimonium – спадщина, маєтність) у Стародавньому Римі спадкове, родове майно, пізніше особисте майно імператорів. Словник іншомовних слів Мельничука
- патримоній — ПАТРИМО́НІЙ, ю, ч., спец. Майно, що перейшло у спадщину від батька. Словник української мови в 11 томах