патріарх
ПАТРІА́РХ, а, ч.
1. Глава роду за родового ладу.
Багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (І. Франко).
2. перен. Найстарша, найбільш поважана людина в якому-небудь колективі.
– Високоповажане добродійство! Прошу підняти келехи за вельмишановного Олександра Максимовича, нашого сивого патріарха (М. Стельмах);
// кого, чого. Людина, яка є старшою і найвидатнішою в якій-небудь галузі діяльності.
І ти [Джамбул] тепер у нас – як патріарх народних поетів; як перший пропагандист і агітатор (П. Тичина);
* Образно. – Навіть такий могутній патріарх лісів, як дуб, і той не може обійтися без супутника... (М. Чабанівський).
3. церк. Найвищий титул перев. в православній церкві, а також особа, що має цей титул.
Патріарх входить у печеру до гроба господнього з пучком незасвічених свічок і молиться (І. Нечуй-Левицький);
Київський патріарх.
Значення в інших словниках
- патріарх — патріа́рх іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- патріарх — Найвищий сан, звання єпископа — голови помісної Церкви Словник церковно-обрядової термінології
- патріарх — [патр'іарх] -ха, м. (на) -хов'і/-ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
- патріарх — -а, ч. 1》 Глава роду за родового ладу. 2》 перен. Найстарша, найбільш поважана людина в якому-небудь колективі. || кого, чого. Людина, яка є старшою і найвидатнішою в якій-небудь галузі діяльності. 3》 Найвищий титул перев. у православній церкві, а також особа, що має цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патріарх — патріа́рх (від грец. πατριάρχης – родоначальник) 1. Прабатько. 2. Глава роду в родовому суспільстві. 3. Найвища духовна особа в деяких християнських, головним чином православній, церквах. 4. Переносно – стара поважна людина – глава родини, найстарший представник якоїсь галузі науки, мистецтва тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- патріарх — 1. у Старому Заповіті титул легендарних прабатьків ізраїльського народу (Ной, Авраам, Яків); 2. у сх. християнстві найвища духовна посадова особа автокефальної Церкви. Універсальний словник-енциклопедія
- патріарх — ПАТРІА́РХ, а, ч. 1. Глава роду за родового ладу. Багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (Фр. Словник української мови в 11 томах