патріарх

патріа́рх

Найвищий сан, звання єпископа — голови помісної Церкви

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патріарх — патріа́рх іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. патріарх — [патр'іарх] -ха, м. (на) -хов'і/-ху, мн. -хие, -х'іў Орфоепічний словник української мови
  3. патріарх — -а, ч. 1》 Глава роду за родового ладу. 2》 перен. Найстарша, найбільш поважана людина в якому-небудь колективі. || кого, чого. Людина, яка є старшою і найвидатнішою в якій-небудь галузі діяльності. 3》 Найвищий титул перев. у православній церкві, а також особа, що має цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. патріарх — ПАТРІА́РХ, а, ч. 1. Глава роду за родового ладу. Багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (І. Словник української мови у 20 томах
  5. патріарх — патріа́рх (від грец. πατριάρχης – родоначальник) 1. Прабатько. 2. Глава роду в родовому суспільстві. 3. Найвища духовна особа в деяких християнських, головним чином православній, церквах. 4. Переносно – стара поважна людина – глава родини, найстарший представник якоїсь галузі науки, мистецтва тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. патріарх — 1. у Старому Заповіті титул легендарних прабатьків ізраїльського народу (Ной, Авраам, Яків); 2. у сх. християнстві найвища духовна посадова особа автокефальної Церкви. Універсальний словник-енциклопедія
  7. патріарх — ПАТРІА́РХ, а, ч. 1. Глава роду за родового ладу. Багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази (Фр. Словник української мови в 11 томах