1. Словник української мови у 20 томах

патріотичний

ПАТРІОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до патріо́т; власт. патріотові.

– Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Гончар);

Патріотичний рух;

// Який складається з патріотів.

Патріотична група.

2. Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму.

Замість обіцяного “Волинського образка” оце посилаю Вам дві патріотичні штуки (Леся Українка);

Незалежно від того, як визначати жанр “Слова о полку Ігоревім”, воно являє собою поетичний твір, що має характер патріотичної публіцистики (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патріотичний — патріоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. патріотичний — -а, -е. 1》 Прикм. до патріот; власт. патріотові. Патріотичний рух. || Який складається з патріотів. 2》 Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патріотичний — патріоти́чний пройнятий патріотизмом; властивий патріотизмові. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. патріотичний — Патріоти́чний, -на, -не патріоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. патріотичний — ПАТРІОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до патріо́т; власт. патріотові. Наша Конституція виховує у радянських людей патріотичну гордість, гарячу любов до соціалістичної Батьківщини (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. патріотичний — Патріотичний, -а, -е Патріотическій. К. Кр. 29. Словник української мови Грінченка