1. Словник української мови в 11 томах

патріотичний

ПАТРІОТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Прикм. до патріо́т; власт. патріотові.

Наша Конституція виховує у радянських людей патріотичну гордість, гарячу любов до соціалістичної Батьківщини (Рад. Укр., 5.XII 1956, 1);

— Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (Гончар, Людина.., 1960, 27);

Патріотичний рух;

// Який складається з патріотів.

Нитки секретних зв’язків потяглися в табір військовополонених. Там діяла патріотична група, яка готувала масову втечу (Рад. Укр., 20.XII 1962, 3).

2. Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму.

Замість обіцяного "Волинського образка" оце посилаю Вам дві патріотичні штуки (Л. Укр., V, 1956, 173);

Незалежно від того, як визначати жанр "Слова о полку Ігоревім", воно являє собою поетичний твір, що має характер патріотичної публіцистики (Рад. літ-во, 1, 1962, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патріотичний — патріоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. патріотичний — -а, -е. 1》 Прикм. до патріот; власт. патріотові. Патріотичний рух. || Який складається з патріотів. 2》 Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патріотичний — ПАТРІОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до патріо́т; власт. патріотові. – Ми віддаємо належне вашому патріотичному бажанню (О. Гончар); Патріотичний рух; // Який складається з патріотів. Патріотична група. 2. Який виражає патріотизм, сповнений патріотизму. Словник української мови у 20 томах
  4. патріотичний — патріоти́чний пройнятий патріотизмом; властивий патріотизмові. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. патріотичний — Патріоти́чний, -на, -не патріоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. патріотичний — Патріотичний, -а, -е Патріотическій. К. Кр. 29. Словник української мови Грінченка