патріотка
ПАТРІО́ТКА, и, ж.
Жін. до патріо́т.
В бій вона пішла рядовим бійцем, показавши себе хороброю і мужньою патріоткою (М. Шеремет);
– Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонуть і щоб була й патріотка, любила свій край, свою мову й свою віру. (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патріотка — патріо́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- патріотка — -и. Жін. до патріот. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патріотка — Патріо́тка, -тки, -тці; -о́тки, -о́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- патріотка — ПАТРІО́ТКА, и, ж. Жін. до патріо́т. В бій вона пішла рядовим бійцем, показавши себе хороброю і мужньою патріоткою (Шер., Молоді месники, 1949, 32); Справжня патріотка українського народу... Словник української мови в 11 томах
- патріотка — Патріотка, -ки ж. Патріотка. К. Дз. 87. Словник української мови Грінченка