1. Словник української мови в 11 томах

патріотка

ПАТРІО́ТКА, и, ж. Жін. до патріо́т.

В бій вона пішла рядовим бійцем, показавши себе хороброю і мужньою патріоткою (Шер., Молоді месники, 1949, 32);

Справжня патріотка українського народу, Леся Українка віддавала свій талант і сили на підтримку визвольного руху, очоленого російською соціал-демократією (Рад. літ-во, 18, 1955, 202).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патріотка — патріо́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. патріотка — -и. Жін. до патріот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патріотка — ПАТРІО́ТКА, и, ж. Жін. до патріо́т. В бій вона пішла рядовим бійцем, показавши себе хороброю і мужньою патріоткою (М. Шеремет); – Мені треба жінки сміливої, щоб уміла часом турка під бік шпигонуть і щоб була й патріотка, любила свій край, свою мову й свою віру. (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. патріотка — Патріо́тка, -тки, -тці; -о́тки, -о́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. патріотка — Патріотка, -ки ж. Патріотка. К. Дз. 87. Словник української мови Грінченка