пауза

ПА́УЗА, рідко ПА́ВЗА, и, ж.

1. Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка.

– Ну, кажи мені сам, що маю з тобою зробити? Посадить у тюрму?.. Пауза. Тупо дивиться зв'язаний (М. Коцюбинський);

– Я вам одверто кажу .. (По павзі). Жаль, дуже жаль мені вашого сина (Г. Хоткевич);

Кожне речення, тобто висловлювання, що виражає закінчену думку, обов'язково відділяється на письмі крапкою, а в усній мові паузою (з навч. літ.).

2. перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь.

Тут все йде дощ, але з паузами (Леся Українка);

У двері хтось постукав .. Після короткої паузи грюкання повторилось (П. Панч);

На усій землі широкій Лягла вечірня каламуть. І те, що просто зветься – спокій, На фронті паузою звуть (Л. Дмитерко);

// зах. Перерва між уроками в школі.

Далі, на паузах, виходячи зі школи або перед початком години, ми заходили в розмови (І. Франко).

3. Перерва в дії, у мові дійових осіб і т. ін. як засіб сценічної виразності, психологічного ефекту.

[Орест:] Нащо ви се говорите! (Пауза). Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу (Леся Українка);

Тут Хрєнов підняв грубезний палець і зробив артистичну паузу, щоб перевірити враження (О. Довженко).

4. Ритмічно впорядкована перерва у звучанні музичного твору або якої-небудь його частини і значок на позначення цієї перерви.

Дуже часто трапляється, особливо в творах поліфонічного характеру, що не всі хорові голоси співають одночасно, разом. Деякі з них співають у той час, коли інші витримують паузу (з навч. літ.);

Грав оркестр. У паузах чутно – рявкали автомобілі ген за вокзалом (А. Головко).

5. Перерва у розмірі вірша, звичайно пропуск ненаголошеного складу.

Особливої уваги до паузи як сигналу змістової єдності вимагає віршована мова (з наук.-попул. літ.).

Витри́мувати / ви́тримати па́узу див. витри́мувати;

Перерива́ти / перерва́ти мовча́ння (мовча́нку, ти́шу, па́узу і т. ін.) див. перерива́ти¹;

(1) Психологі́чна па́уза – пауза в розмові, голосному читанні, доповіді тощо, зроблена з метою підкреслити певне висловлювання, звернути на нього особливу увагу слухачів.

Пауза, затягаючись, не може залишатися пасивною, механічною, а якнайшвидше має перетворюватись на активну, внутрішньо дійову психологічну паузу (з навч. літ.);

Аркадій Валеріанович, витримуючи психологічну паузу, гостро, обдаючи холодом братів, запитав: – То доки ви будете злодійством промишляти? (М. Стельмах).