1. Словник української мови в 11 томах

пауза

ПА́УЗА, рідко ПА́ВЗА, и, ж.

1. Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка.

— Ну, кажи мені сам, що маю з тобою зробити? Посадить у тюрму?.. Пауза. Тупо дивиться зв’язаний (Коцюб., ІІ, 1955, 258);

— Я вам одверто кажу.. (По павзі). Жаль, дуже жаль мені вашого сина (Хотк., І, 1966, 172);

Кожне речення, тобто висловлювання, що виражає закінчену думку, обов’язково відділяється на письмі крапкою, а в усній мові паузою (Худ. чит.., 1955, 95).

2. перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь.

Тут все йде дощ, але з паузами (Л. Укр., V, 1956, 357);

У двері хтось постукав.. Після короткої паузи грюкання повторилось (Панч, В дорозі, 1959, 72);

На усій землі широкій Лягла вечірня каламуть. І те, що просто зветься — спокій, На фронті паузою звуть (Дмит., Вітчизна, 1948, 147);

// зах. Перерва між уроками в школі.

Далі, на паузах, виходячи зі школи або перед початком години, ми заходили в розмови (Фр., IV, 1950, 226).

3. Перерва в дії, у мові дійових осіб і т. ін. як засіб сценічної виразності, психологічного ефекту.

[Орест:] Нащо ви се говорите! (Пауза). Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу (Л. Укр., II, 1951, 43);

Тут Хрєнов підняв грубезний палець і зробив артистичну паузу, щоб перевірити враження (Довж., І, 1958, 448).

4. Ритмічно впорядкована перерва у звучанні музичного твору або якої-небудь його частини і значок на позначення цієї перерви.

Дуже часто трапляється, особливо в творах поліфонічного характеру, що не всі хорові голоси співають одночасно, разом. Деякі з них співають у той час, коли інші витримують паузу (Осн.. диригув., 1960, 106);

Грав оркестр. У паузах чутно — рявкали автомобілі ген за вокзалом (Головко, І, 1957, 59).

5. Перерва у розмірі вірша, звичайно пропуск ненаголошеного складу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пауза — Перерва [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. пауза — па́уза іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. пауза — (від гр. pausis — припинення) перерва в артикуляції (мовчання) для вдихання повітря. У стилістиці — прийом для привертання уваги слухача до мовленого, для актуалізації ідеї чи образу, для створення відповідного стилістичного ефекту. Словник стилістичних термінів
  4. пауза — [паўза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  5. пауза — рідко павза, -и, ж. 1》 Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. 2》 перен. Взагалі проміжок, зупинка у чому-небудь, між чимсь. || зах. Перерва між уроками в школі. 3》 Перерва в дії, у мові дійових осіб і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пауза — див. павза Словник чужослів Павло Штепа
  7. пауза — (від гр. pausis — перерва, зупинка) — 1. Тимчасова перерва в звучанні одного, кількох або всіх голосів музичного твору на заздалегідь визначений час. 2. Знак, що визначає тривалість перерви (1) в звучанні. За тривалістю П. є такими ж, як і ноти (Додаток IV). Словник-довідник музичних термінів
  8. пауза — ПА́УЗА, рідко ПА́ВЗА, и, ж. 1. Тимчасова зупинка, перерва в мові або розмові; мовчання, мовчанка. – Ну, кажи мені сам, що маю з тобою зробити? Посадить у тюрму?.. Пауза. Тупо дивиться зв'язаний (М. Коцюбинський); – Я вам одверто кажу .. (По павзі). Словник української мови у 20 томах
  9. пауза — у знач. вигуку; муз. Виражає відмову ресторанного музиканта виконувати пісню, якщо він не впевнений, що за неї заплатять. Цеацура. Словник жарґонної лексики української мови
  10. пауза — па́уза (лат. pausa, з грец. παϋσις – припинення) 1. Перерва, зупинка. 2. Чітко визначена перерва в звучанні одного, кількох чи всіх голосів музичного твору; знак нотного письма, що її вказує. 3. Зупинка артикуляційних рухів мовних органів, яка супроводиться перервою в подачі голосу. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. пауза — Елемент музичної нотації; ритмічно окреслена перерва між звуками твору. Універсальний словник-енциклопедія
  12. пауза — ПЕРЕ́РВА (тимчасове припинення якоїсь дії, процесу; проміжок часу, на який припиняється дія, процес), ІНТЕРВА́Л, ПРО́МІЖОК, АНТРА́КТ розм., ПЕРЕСТА́НОК діал.; ПА́УЗА (перев. у мові, звучанні); ПРОСТІ́Й (непередбачена затримка в роботі). Словник синонімів української мови