1. Словник української мови в 11 томах

патякати

ПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл.

1. Говорити багато про щось неістотне, пусте, не варте уваги; базікати, теревенити.

— Та хай йому чорт, нащо він мені? Причвалає щовечора й морочить голову… Патякає щось таке, що воно мені зовсім не потрібно (Вас., І, 1959, 284);

Він так багато патякав про всяку всячину, а того, що мав сказати в першу чергу, так і не сказав (Гур., Новели, 1951, 101);

// Вести довгу беззмістовну, непослідовну розмову.

Засіли [людці] кругом столу коло Чіпчиної горілки; п’ють собі, патякають, люльки цмолять (Мирний, І, 1949, 258).

◊ Язико́м патя́кати див. язи́к.

2. Поширювати брехливі, небажані для кого-небудь або неправильні чутки.

[Карпо:] Підеш з села, почнуть плести, лихословити… Скажуть, певно, тому правда, що про неї та Карпа патякають (Кроп., II, 1958, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патякати — патя́кати дієслово недоконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. патякати — Базікати, варнякати, верзякати, пащекувати, плескати <�ляпати, молоти, клепати> язиком, теревенити, ПРОСТОРІКУВАТИ, точити ляси, плести нісенітниці, грішити язиком, тлк. п. ф. галу-балу. Словник синонімів Караванського
  3. патякати — див. говорити; просторікувати Словник синонімів Вусика
  4. патякати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., що, про що і без додатка, зневажл. 1》 Говорити багато про щось неістотне, пусте, не варте уваги; базікати, теревенити. || Вести довгу беззмістовну, непослідовну розмову. 2》 Поширювати брехливі, небажані для кого-небудь або неправильні чутки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. патякати — ПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., що, про що і без дод., зневажл. 1. Говорити багато про щось неістотне, пусте, не варте уваги; базікати, теревенити. – Та хай йому чорт, нащо він мені? Причвалає щовечора й морочить голову... Словник української мови у 20 томах
  6. патякати — плеска́ти (патя́кати, плести́) язико́м (язика́ми). 1. Багато говорити про щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. — Перестаньте плескати язиком! Мужчина називається! — з презирством кинула Оксана (П. Автомонов); — Перестань!... Фразеологічний словник української мови
  7. патякати — БАЗІ́КАТИ розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити, розмовляти про щось незначне, наістотне), РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., РОЗПАТЯ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАСТАЛА́КАТИ зневажл., ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ГАЛДИ́КАТИ зневажл. Словник синонімів української мови
  8. патякати — Патя́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. патякати — Патя́кати, -каю, -єш гл. Разглагольствовать. Сидить з п'яницями, патякає. Г. Барв. 290. Словник української мови Грінченка