патякання
ПАТЯ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. патя́кати.
Карнавченко провів час добре, роздивляючися навколо і прислухаючись до патякання підлітка-помічника (Сенч., Опов., 1959, 89);
— А що про дівчину через твоє патякання поганий поголос, всілякі брехні підуть, тобі однаково? (Коз., Сальвія, 1959, 190).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патякання — патя́кання іменник середнього роду, істота зневажл. патяка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- патякання — див. балаканина; розмова Словник синонімів Вусика
- патякання — -я, с., зневажл. Дія за знач. патякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- патякання — ПАТЯ́КАННЯ, я, с., зневажл. Дія за знач. патя́кати. Карнавченко провів час добре, роздивляючися навколо і прислухаючись до патякання підлітка-помічника (І. Сенченко); – А що про дівчину через твоє патякання поганий поголос, всілякі брехні підуть, тобі однаково? (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
- патякання — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил. Словник синонімів української мови