1. Словник української мови у 20 томах

пахнота

ПАХНОТА́, и, ж., розм.

Сильний, приємний запах.

Ніхто не може одібрати од ладану пахноти (Сл. Б. Грінченка);

Така пахнота піднялася, що голова паморочилася (М. М. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахнота — -и, ж., діал. Пахощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пахнота — Пахнота, -ти ж. Запахъ, благовоніе. Ніхто не може одібрати од ладану пахкоти. Грин. II. 322. Словник української мови Грінченка