пахнючий
ПАХНЮ́ЧИЙ, а, е, розм.
Те саме, що запаху́щий.
Усе тут виставлено на продаж, розсипано по ятках, розвішано на шнурах так, щоб ані найменша дрібниця не обминула вашої уваги, а з купи лахів, .. й салати раз-по-раз вигулькне неймовірно усміхнена голова китайця й ласкаво припросить: “А спробуйте, пане, цеї пахнючої страви... Називається вона гао-мей-цунь, або теньк-бреньк, або, ще простіше, дзень-дзелень...” (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me