пахнючий

ПАХНЮ́ЧИЙ, а, е, розм.

Те саме, що запаху́щий.

Усе тут виставлено на продаж, розсипано по ятках, розвішано на шнурах так, щоб ані найменша дрібниця не обминула вашої уваги, а з купи лахів, .. й салати раз-по-раз вигулькне неймовірно усміхнена голова китайця й ласкаво припросить: “А спробуйте, пане, цеї пахнючої страви... Називається вона гао-мей-цунь, або теньк-бреньк, або, ще простіше, дзень-дзелень...” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахнючий — пахню́чий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пахнючий — див. пахнучий. Великий тлумачний словник сучасної мови