1. Словник української мови у 20 томах

пахнющий

ПАХНЮ́ЩИЙ, а, е.

Духмяний.

Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахнющий — пахню́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пахнющий — див. пахнучий. Великий тлумачний словник сучасної мови