1. Словник української мови у 20 томах

пацифікатор

ПАЦИФІКА́ТОР, а, ч., книжн.

Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот.

Щодня дослухалися всі домашні, через людей приховано розпитувалися – чи не натрапили чигиринські пацифікатори на слід Богуна (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пацифікатор — пацифіка́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пацифікатор — -а, ч., книжн. Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пацифікатор — ПАЦИФІКА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот. Щодня дослухалися всі домашні, через людей приховано розпитувалися — чи не натрапили чигиринські пацифікатори на слід Богуна (Ле, Побратими, 1954, 5). Словник української мови в 11 томах