пацифікатор
пацифіка́тор
-а, ч., книжн.
Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пацифікатор — пацифіка́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пацифікатор — ПАЦИФІКА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот. Щодня дослухалися всі домашні, через людей приховано розпитувалися – чи не натрапили чигиринські пацифікатори на слід Богуна (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- пацифікатор — ПАЦИФІКА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто каральними заходами придушує народне повстання, заколот. Щодня дослухалися всі домашні, через людей приховано розпитувалися — чи не натрапили чигиринські пацифікатори на слід Богуна (Ле, Побратими, 1954, 5). Словник української мови в 11 томах