паче

ПА́ЧЕ, заст.

1. прикм. Уживається у знач. вищого ступеня; кращий.

То, щоб нагріть його [Давида], взяли, Царевен [царівен] паче красотою, Дівчат старому навели (Т. Шевченко).

2. присл. Уживається у знач. вищого ступеня; краще.

[Батура:] Карпо, скромність, каже прислів'я, буває іноді паче гордості (О. Корнійчук);

– Про те, що я тобі говорив, – нікому ні звуку. Паче всього, щоб жінка не знала (Григорій Тютюнник).

○ (1) Тим па́че, у знач. част., розм., заст. – особливо.

Хочу попрохати Вашої ради і сподіваюся, що Ви не відмовите.., тим паче, що справа не цілком особиста (М. Коцюбинський);

В житті, а тим паче в театрі, буває чимало всіляких несподіванок (Ю. Смолич);

(2) Тим па́че (бі́льше), що... у знач. спол., розм., заст. – уживається для приєднання підрядної частини речення, що містить підкреслення значення наступного повідомлення або важливіше твердження.

Проте й це [жінка опинилась у воді шию] не вибило її з радісного настрою, тим паче, що далі море знову мілкішало, ставало під руки, стало по пояс (О. Гончар);

Там Яків сподівався почути якесь свіже слово, тим паче, що Віталій Стратонович лиш позавчора повернувся з Києва (М. Стельмах);

Проникливий і тонкий Брикун відразу догадується, що камінчик кинуто в його город, тим паче, що при згадці про приблудних псів більшість людей обернулась в його бік (О. Довженко).

◇ (3) Па́че о́ка, заст., зі сл. берегти, стерегти і т. ін. – дуже пильно, дуже старанно.

Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (І. Манжура);

– Важко тобі, коханий? .. Нічого, звикнеш. Лишаю тобі, замість себе, Люсю. Пильнуй її паче ока й прости свою вільнолюбиву Ніну (С. Черкасенко);

(4) Па́че ча́яння, заст. – понад сподівання, всупереч сподіванням.

– Ти про життя думай. І в першу чергу – про своє завдання. Повинно б удатися. Все за це. Ну, а коли зірветься, паче чаяння, не лізьте згарячу. Бережи хлопців і себе (А. Головко).