пейзажист
ПЕЙЗАЖИ́СТ, а, ч.
1. Живописець, який спеціалізується в галузі пейзажу.
Пейзажист за допомогою світлотіні й сполучення форм і барв відтворює чи то смуток осіннього присмерку, чи то бадьору радість літнього ранку – і ми відчуваємо в цьому людину, а не тільки природу (з наук. літ.);
Літературний альманах був багато ілюстрований місцевими художниками – графіками, пейзажистами та портретистами (Ю. Смолич).
2. Письменник, митець, який описує природу.
В нашій літературі нема пейзажиста над Вас [О. Кобилянську], і я не знаю, як готова цінити Вас за се, бо дуже люблю пейзаж в літературі і завжди мені його бракувало в нашому письменстві (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пейзажист — пейзажи́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пейзажист — -а, ч. 1》 Живописець, який спеціалізується в галузі пейзажу. 2》 Письменник, митець, який описує природу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пейзажист — пейзажи́ст (франц. paysagiste) митець, що спеціалізується в жанрі пейзажу. Словник іншомовних слів Мельничука
- пейзажист — Пейзажи́ст, -та; -жи́сти, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пейзажист — ПЕЙЗАЖИ́СТ, а, ч. 1. Живописець, який спеціалізується в галузі пейзажу. Пейзажист за допомогою світлотіні й сполучення форм і барв відтворює чи то смуток осіннього присмерку, чи то бадьору радість літнього ранку — і ми відчуваємо в цьому людину... Словник української мови в 11 томах