пейзаж
ПЕЙЗА́Ж, у, ч.
1. Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид.
Обидві гори вкриті травою та подекуди старими рідкими дубами. Між ними глибока вузька долина з проваллям на дні, а через цю долину видніється ціла чудова картина, цілий самостійний пейзаж! (І. Нечуй-Левицький);
Чарівний пейзаж Матроської слобідки в кучугурах зелених садів серед білих сипучих пісків над синню моря вже випливав нам назустріч (Ю. Смолич);
Вулкани і гейзери роблять пейзаж Ісландії неповторним (з наук.-попул. літ.).
2. Картина або малюнок із зображенням краєвиду.
Тут [у кабінеті] було багато книжок на полицях попід східною і західною стінами, кілька натюрмортів та пейзажів (Н. Рибак);
Одна [картина] – покритий снігом кряж, – Карпат крутий бескид. А та, насупроти, – пейзаж, дніпровський краєвид (І. Гончаренко).
3. тільки одн. Жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду; пейзажний живопис.
Не може бути сумніву в тому, що Шевченко визнавав пейзаж як жанр мистецтва, але головним предметом художнього зображення він вважав людину (з наук. літ.).
4. Опис, зображення природи в літературі, музиці і т. ін.
В тих оповіданнях [І. Франка] розсипані, як і в природі, розкішні картини, ясні, повні сонця, повітря і красок пейзажі (М. Коцюбинський);
Малювати картини природи Мирний вчився у неперевершеного майстра пейзажу Тургенєва. В більшості випадків автор роману [“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”] створював пейзажі за принципом гармонійної співзвучності їх з настроями, думками, вчинками героїв (з навч. літ.);
В документальному фільмі пейзаж має свій внутрішній зв'язок із загальною ідеєю фільму (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- пейзаж — пейза́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пейзаж — (фр. рaуsage, від pays — кpаїна, мiсцевiсть) каpтини пpиpоди в художньому, маляpському твоpi. Словник стилістичних термінів
- пейзаж — Краєвид, ляндшафт; (твір мистецтва) картина, малюнок. Словник синонімів Караванського
- пейзаж — [пеийзаж] -жу, м. (на) -ж'і, р. мн. -ж'іў Орфоепічний словник української мови
- пейзаж — -у, ч. 1》 Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид. 2》 Картина або малюнок із зображенням краєвиду. 3》 тільки одн. Жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду; пейзажний живопис. 4》 Опис, зображення природи в літературі, музиці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пейзаж — Краєвид Словник чужослів Павло Штепа
- пейзаж — пейза́ж (франц. paysage, від pays – країна, місцевість) 1. літ. Опис, зображення природи засобами художнього слова. 2. Жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо. 3. Загальний вид місцевості, краєвид. Словник іншомовних слів Мельничука
- пейзаж — КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків. Словник синонімів української мови
- пейзаж — Пейза́ж, -жу, -жеві; -за́жі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пейзаж — ПЕЙЗА́Ж, у, ч. 1. Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид. Обидві гори вкриті травою та подекуди старими рідкими дубами. Словник української мови в 11 томах
- пейзаж — (фр. — місцевість) 1. Обмежений простір, який сприймається з певної точки зору; фрагменти природного і штучного середовища, що викликають певний настрій. Архітектура і монументальне мистецтво