пейзаж
ПЕЙЗА́Ж, у, ч.
1. Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид.
Обидві гори вкриті травою та подекуди старими рідкими дубами. Між ними глибока узька долина з проваллям на дні, а через цю долину видніється ціла чудова картина, цілий самостійний пейзаж! (Н.-Лев., II, 1956, 385);
Чарівний пейзаж Матроської слобідки в кучугурах зелених садів серед білих сипучих пісків над синню моря вже випливав нам назустріч (Смолич, Розмова.., 1953, 16);
Вулкани і гейзери роблять пейзаж Ісландії неповторним (Наука.., 11, 1962, 49).
2. Картина або малюнок із зображенням краєвиду.
Тут [у кабінеті] було багато книжок на полицях попід східною і західною стінами, кілька натюрмортів та пейзажів (Рибак, Час.., 1960, 639);
Одна [картина] — покритий снігом кряж, — Карпат крутий бескид. А та, насупроти, — пейзаж, дніпровський краєвид (Гонч., Вибр., 1959, 334).
3. тільки одн. Жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду; пейзажний живопис.
Не може бути сумніву в тому, що Шевченко визнавав пейзаж як жанр мистецтва, але головним предметом художнього зображення він вважав людину (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 131).
4. Опис, зображення природи в літературі, музиці і т. ін.
В тих оповіданнях [І. Франка] розсипані, як і в природі, розкішні картини, ясні, повні сонця, повітря і красок пейзажі (Коцюб., III, 1956, 38);
Малювати картини природи Мирний вчився у неперевершеного майстра пейзажу Тургенєва. В більшості випадків автор роману ["Хіба ревуть воли, як ясла повні?"] створював пейзажі за принципом гармонійної співзвучності їх з настроями, думками, вчинками героїв (Іст. укр. літ., І, 1954, 391);
В документальному фільмі пейзаж має свій внутрішній зв’язок із загальною ідеєю фільму (Мист. кіно, 1955, 102).
Значення в інших словниках
- пейзаж — пейза́ж іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пейзаж — (фр. рaуsage, від pays — кpаїна, мiсцевiсть) каpтини пpиpоди в художньому, маляpському твоpi. Словник стилістичних термінів
- пейзаж — Краєвид, ляндшафт; (твір мистецтва) картина, малюнок. Словник синонімів Караванського
- пейзаж — [пеийзаж] -жу, м. (на) -ж'і, р. мн. -ж'іў Орфоепічний словник української мови
- пейзаж — -у, ч. 1》 Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид. 2》 Картина або малюнок із зображенням краєвиду. 3》 тільки одн. Жанр творів образотворчого мистецтва, присвячений зображенню краєвиду; пейзажний живопис. 4》 Опис, зображення природи в літературі, музиці і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пейзаж — Краєвид Словник чужослів Павло Штепа
- пейзаж — ПЕЙЗА́Ж, у, ч. 1. Загальний вигляд якоїсь місцевості, картина природи; краєвид. Обидві гори вкриті травою та подекуди старими рідкими дубами. Словник української мови у 20 томах
- пейзаж — пейза́ж (франц. paysage, від pays – країна, місцевість) 1. літ. Опис, зображення природи засобами художнього слова. 2. Жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо. 3. Загальний вид місцевості, краєвид. Словник іншомовних слів Мельничука
- пейзаж — КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків. Словник синонімів української мови
- пейзаж — Пейза́ж, -жу, -жеві; -за́жі, -жів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пейзаж — (фр. — місцевість) 1. Обмежений простір, який сприймається з певної точки зору; фрагменти природного і штучного середовища, що викликають певний настрій. Архітектура і монументальне мистецтво