пелерина
ПЕЛЕРИ́НА, и, ж.
1. Короткий плащ до пояса або накидка, звичайно коротка, часто з капюшоном, яка надягається поверх одягу.
Поліцейський в своїй пелерині сидів зігнувшись високо десь на стіні, а його кепі блищало на сонці (М. Коцюбинський);
Ні з ким не прощаючись, Микола накинув на себе гімназичну пелерину, з якою поки що не розставався, і швидко подався в бік Теребовлі (В. Гжицький).
2. Великий жіночий комір, завдовжки до плечей або до ліктя, який надягається поверх плаття.
Дівчата були одягнені за першою вимогою моди. Катерина, як найстарша і перша на черзі, мала навіть пелерину із справжніх горностаїв (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пелерина — пелери́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пелерина — -и, ж. 1》 Короткий плащ до пояса або накидка, звичайно коротка, часто з капюшоном, яка надягається поверх одягу, або капюшон, що надягається поверх плаща. 2》 Великий жіночий комір, завдовжки до плечей або до ліктя, який надягається поверх плаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пелерина — Безрукавка Словник чужослів Павло Штепа
- пелерина — Пелери́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пелерина — ПЕЛЕРИ́НА, и, ж. 1. Короткий плащ до пояса або накидка, звичайно коротка, часто з капюшоном, яка надягається поверх одягу, або капюшон, що надягається поверх плаща. Словник української мови в 11 томах