пелерина

ПЕЛЕРИ́НА, и, ж.

1. Короткий плащ до пояса або накидка, звичайно коротка, часто з капюшоном, яка надягається поверх одягу, або капюшон, що надягається поверх плаща.

Поліцейський в своїй пелерині сидів зігнувшись високо десь на стіні, а його кепі блищало на сонці (Коцюб., II, 1955, 402);

Ні з ким не прощаючись, Микола накинув на себе гімназичну пелерину, з якою поки що не розставався, і швидко подався в бік Теребовлі (Гжицький, У світ.., 1960, 43).

2. Великий жіночий комір, завдовжки до плечей або до ліктя, який надягається поверх плаття.

Дівчата були одягнені за першою вимогою моди. Катерина, як найстарша і перша на черзі, мала навіть пелерину із справжніх горностаїв (Вільде, Сестри.., 1958, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пелерина — пелери́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пелерина — -и, ж. 1》 Короткий плащ до пояса або накидка, звичайно коротка, часто з капюшоном, яка надягається поверх одягу, або капюшон, що надягається поверх плаща. 2》 Великий жіночий комір, завдовжки до плечей або до ліктя, який надягається поверх плаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пелерина — Безрукавка Словник чужослів Павло Штепа
  4. пелерина — ПЕЛЕРИ́НА, и, ж. 1. Короткий плащ до пояса або накидка, звичайно коротка, часто з капюшоном, яка надягається поверх одягу. Поліцейський в своїй пелерині сидів зігнувшись високо десь на стіні, а його кепі блищало на сонці (М. Словник української мови у 20 томах
  5. пелерина — Пелери́на, -ни; -ри́ни, -ри́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)