пендель

ПЕ́НДЕЛЬ, я, ч., розм.

Те саме, що копня́к.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пендель — -я, ч., розм. Удар, стусан, нанесений ногою ззаду по сідницям. Отримати пенделя — бути вигнаним з участі у грі, з роботи, з команди та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови