1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пендель

пе́ндель

-я, ч., розм.

Удар, стусан, нанесений ногою ззаду по сідницям.

Отримати пенделя — бути вигнаним з участі у грі, з роботи, з команди та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пендель — ПЕ́НДЕЛЬ, я, ч., розм. Те саме, що копня́к. Словник української мови у 20 томах