1. Словник української мови у 20 томах

пентхаус

ПЕНТХА́УС, а, ч.

1. Житлова надбудова на даху хмарочоса.

Збудувати пентхаус.

2. Фешенебельна квартира в надбудові на даху будинку.

Трьохкімнатна квартира Шатерникової розташована в мансарді, або, як зараз модно говорити, пентхаусі, одного із старих будинків Подолу (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пентхаус — пентха́ус іменник чоловічого роду надбудова на даху Орфографічний словник української мови
  2. пентхаус — -а, ч. 1》 Особняк, збудований на даху хмарочоса. 2》 Фешенебельна квартира в надбудові на даху будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови