пентюх
ПЕ́НТЮХ, а, ч., розм., зневажл.
1. Неповоротка людина;
// Людина, що повільно розуміє почуте.
Та зрозумій же, пентюху упертий, – ми тут по ділу, нас везуть на страту (Л. Костенко).
2. жарг., інформ. Комп'ютер.
Класний пентюх.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пентюх — пе́нтюх іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пентюх — див. неповороткий Словник чужослів Павло Штепа
- пентюх — А, ч., комп., див. пень. Словник сучасного українського сленгу
- пентюх — (-а) ч. 1. мол. Підліток. ПСУМС, 51. 2. комп. Комп'ютер модифікації "Пентіум" (Pentium). БСРЖ, 427. Словник жарґонної лексики української мови